|
|
|
Вірусна геморагічна хвороба кролів.
| |
| maksmyxt | Дата: Середа, 26.10.2011, 12:43 | Сообщение # 1 |
Группа: Друзья
Сообщений: 2501
Репутация: 304
Статус: Offline
|
|
| |
|
|
| SERGIO | Дата: Середа, 26.10.2011, 13:42 | Сообщение # 2 |
Группа: Проверенные
Сообщений: 115
Репутация: 10
Статус: Offline
| Уххх!!!да ни дай бог пусть обходят стороной
Сообщение отредактировал SERGIO - Середа, 26.10.2011, 13:44 |
| |
|
|
| BleckieGene | Дата: Середа, 26.10.2011, 14:16 | Сообщение # 3 |
Группа: Друзья
Сообщений: 1552
Репутация: 220
Статус: Offline
| Вірусна геморагічна хвороба кролів (ВГБК, синоніми «некротичний гепатит», «геморагічна пневмонія» кроликів) - гостро протікає висококонтагіозна хвороба, що характеризується явищами геморагічного діатезу у всіх органах, особливо в легенях та печінці. Уражаються кролики старше 1,5-місячного віку. Про випадки захворювання інших тварин і людини не повідомлялося.
Виникнення і поширення вірусної геморагічної хвороби кролів
Вперше ВГБК спалахнула в Китаї навесні 1984 року в одній зі Східних провінцій, і вже до кінця року хвороба поширилася на півдні Китаю і в деяких північних регіонах країни.
Можливо, ми ніколи б не дізналися про існування ВГБК в Китаї, якщо б вона не вийшла за його межі в 1986 році, викликавши сенсацію серед учених і практичних фахівців усіх країн світу, які займаються розведенням кроликів.
Першою Європейською країною, кролівництво якої постраждало від ВГБК, була Італія. В1986 році там налічували близько 80 млн. кроликів, також кролятину імпортували з країн Східної Європи та Китаю. «Хвороба Х» (так її на початку називали) у першу чергу вражала дрібні фермерські господарства, і до 1988 року охопила більшість регіонів Італії. Під час перших спалахів «хвороби Х» виявляли безліч мертвих зайців та диких кроликів. Пораження у цих тварин виявилися аналогічні, що й у домашніх кроликів.
Практично на протязі 2-х років хвороба не була розшифрована італійськими вченими. Тільки в другій половині 1988 року їх увагу привернули наукові повідомлення, опубліковані китайськими вірусологами, які описували так звану вірусну геморагічну хворобу кроликів. Всі описані ознаки збігалися з ознаками «хвороби Х». Після постановки точного діагнозу на ВГБК стали надходити в Міжнародне епізоотичне бюро (МЕБ) дані про її поширення.
В інших країнах Європи ВГБК з'явилася дещо пізніше, починаючи з 1988 року, коли вченим вже було відомо про нову хворобу. У 1988 році ВГБК реєстрували в Німеччині (НДР і ФРН), Чехословаччини, Швейцарії, Франції.
У січні 1989 року французькі та італійські експерти підготували для МЕБ доповідь, де були уточнені всі характеристики хвороби і рекомендовані заходи боротьби та профілактики. Саме тоді МЕБ було прийнято її офіційна назва «вірусна геморагічна хвороба кролів».
У 1989 році ВГБК з'явилася в Австрії, Польщі, Іспанії, Югославії, і надалі - в Португалії, Бельгії, Данії, Греції, Люксембурзі, Нідерландах, Великобританії та інших країнах.
В кінці 1988 року ВГБК виникла на американському континенті в Мексиці. Перші спалахи в районі міста Мехіко і протягом короткого періоду хвороба охопила 13 штатів, в результаті загинуло 85.000 кроликів. У 1993 році хвороба зареєстрували на Кубі.
У Південно-Західної частини Азії ВГБК з'явилася в 1989 році в Лівані. У 1990 році перший спалах була зареєстрована в Ізраїлі серед дорослих кролів. Припускають, що ВГБК занесена в країну кроликами, яких протягом останніх років ввозили з Італії, Німеччини, Франції та Англії, де реєструється ця хвороба.
На Африканському континенті ВГБК почали реєструвати з 1990 року в Камеруні, Тунісі, Реюньоне, Лівії.
У 1986 році ВГБК встановлена в Росії. З 1987 року хвороба реєстрували в 5 областях України (Сумська, Харківська, Київська, Запорізька, Одеська), в Білорусії, Молдови, Латвії, Узбекистані, Казахстані і Туркменістані.
Особливості перебігу вірусної геморагічної хвороби кролів
Наприкінці 1986 року в популяції домашніх кроликів в Росії несподівано виникла нова, раніше невідома хвороба, що супроводжується величезними втратами тварин (100% - ва летальність).
Хвороба вперше з'явилася серед кроликів прикордонного з Китаєм радгоспу «Далекосхідний» Єврейської АТ Хабаровського краю. Діагноз не був поставлений, кроликів забили на Біробіджанський м'ясокомбінаті, а 4410 шкурок відправили на Воскресенську фетровий фабрику. Незабаром хвороба широко поширилася по районах Московської області та інших регіонів країни.
Під Всеросійський (Всесоюзний) науково-дослідний інститут ветеринарної вірусології та мікробіології (ВНІІВВ і М) почав надходити патологічний матеріал на дослідження з метою постановки діагнозу. Вчені інституту, які вперше зіткнулися з цією хворобою, стали вивчати особливості епізоотології, клінічні ознаки, патоморфологічні зміни і збудник раніше невідомої хвороби. Одночасно було проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури за останні 15 років, який показав, що жодна з відомих інфекційних хвороб кроликів не ідентична патології, яку довелося досліджувати. Увагу дослідників привернули лише реферати статей в реферативному журналі з Великобританії, повністю надруковані в наукових журналах ветеринарних Китаю, але, які, на жаль, в нашу країну не надійшли. За сукупністю наших і зарубіжних даних зробили висновок, що хвороба викликає вірус, а саму хворобу назвали «вірусної геморагічної хворобою кроликів".
За даними експертиз, проведених під ВНІІВВ і М, в 1987 році були вражені 31 адміністративна території (область, край, республіка). Найбільш ураженими були: Московська, Тверська, Володимирська, Смоленська і Тульська області, Краснодарський край. У 1988 році хвороба охопила нові райони, переміщаючись з центру Росії до периферії: Ульянівської, Калінінградську, Іркутську області, Красноярський край, Башкирію, Дагестан, і Чувашії.
Незважаючи на дедалі ширший ареал ВГБК в країні, число спалахів помітно знизилося. Якщо в 1987 році їх було 89, в 1988 - 26, то в наступні роки - поодинокі випадки (дані експертиз ВНІІВВ і М).
Під ВНІІВВ і М, після встановлення ВГБК, в короткий термін провели цикл досліджень, розробили методи діагностики, засоби профілактики і систему профілактичних заходів. Все це дозволило приборкати стихію ВГБК, і зробила її контрольованою. Проте небезпека виникнення і розповсюдження її зберігається, можливий занос збудника з інших країн.
Шляхи передачі збудника
Що ж послужило причиною такого швидкого поширення збудника ВГБК як у нас в країні, так і за кордоном?
Способів передачі збудника інфекції відомо декілька. В даному випадку можна виключити трансмісивний спосіб, так як сезонність хвороби переважно осінньо-зимова. Комахи при цьому не грають ролі. Аналогічна сезонність відзначена в Китаї та в ряді інших зарубіжних країн.
Передача збудника з кормами має місце, але вона не супроводжувалася б таким швидким поширенням хвороби по всій країні. Респіраторний спосіб передачі, безсумнівно, має значення при поширенні збудника всередині господарства, сприяючи швидкому перезараженію тварин, але мало імовірний перенесення збудника по повітрю на тисячі кілометрів для передачі з одного господарства в інше. Внутрішньоутробний спосіб передачі збудника поки ще не вивчений.
Причинами розповсюдження ВГБК можуть бути:
- Завезення в благополучні господарства інфікованих тварин, що знаходяться в інкубаційному періоді, стадії реконвалесцентів або вірусоносійства;
- Контакт здорових кролів з інфікованими на виставках, ярмарках, ринках, при транспортуванні, злучці та обміні;
- Використання без дезобробки транспорту для перевезення живих кроликів, сировини або кормів;
- М'ясо і шкурки хворих кроликів і вірусоносіїв;
- Концентровані корми (при отриманні їх в заготконтора в обмін на шкурки);
- Рослинні корми (трава, сіно), де могли знаходитися хворі кролики або трупи цих тварин (наприклад, на ринку один кролівник продав кроликів, сусід попросив у нього залишки зелені з прилавка, де сиділи щойно продані кролики, згодував цю зелень своїм кроликам, які потім впали від ВГБК);
- Харчові відходи, зібрані у населення і з підприємств громадського харчування;
- Підприємства з переробки шкурок кроликів, пушно-хутряні бази, холодильники, забійні пункти, де не знезаражують відходи виробництва і стічні води (так поширювали інфекцію з необеззараженими відходами, які населення брало з Воскресенської фетровому фабрики);
- Підприємства з переробки м'яса кроликів, виробництву м'ясо-кісткового борошна, виробництва кормів з харчових відходів (вторинної сировини);
- Ветеринарні діагностичні заклади при недотриманні заходів обережності при проведенні експертиз або недостатньому знезараженні патологічного матеріалу.
Таким образам, поширення ВГБК - творіння рук людських. Кілька прикладів.
З Біробіджана на ВДНГ привезли хворих ВГБК кроликів, яких помістили в готелі. У цьому ж готелі проживали кролівники, що з'їхалися на всесоюзне нараду. Після їх повернення на місця вогнища хвороби виникли одночасно у віддалених районах.
Житель Молдови в цей же період часу привіз з Читинської області пару кролів, по дорозі зупинявся в Москві, відвідував павільйон «Кролівництво і звірівництво» на ВДНХ. Після приїзду додому у кроликів, що належать цьому громадянину, виникло захворювання і масова загибель. Кроликів він забив, тушки продав на ринку, шкурки здав в заготконтору. Незабаром геморагічна хвороба виникла в 9 районах та 4 містах Молдови.
Приклад з виникненням ВГБК в Мексиці свідчить про роль замороженого кролячого м'яса, імпортованого з Китаю. Передбачається, що службовець мексиканського супермаркету передав вірус своїм домашнім кроликам, і вже через 3 місяці були вражені 159 господарств у радіусі 400 кілометрів.
Поширенню хвороби в нашій країні сприяли система обміну зданих шкурок на корми, вироблена в одному і тому ж приміщенні. Таким чином, господар (заводчик), який побував на приймальному пункті заготконтори, мимоволі ставав рознощиком вірусу, що призводило до загибелі його вихованців.
Багато причин поширення ВГБК, наведені вище, притаманні також ряду країн, де зареєстрована ця хвороба.
Добавлено (26.10.2011, 11:42)
---------------------------------------------
епізоотологічні дані
Епізоотології ВГБК притаманні характерні особливості. До збудника виявилися чутливі тільки кролики, не залежно від породи і статі, причому найбільш чутливі дорослі масою 3,0-3,5 кілограма.
Відзначено, що на початку епізоотії ВГБК першими починають хворіти дорослі особини, потім дивуються всі вікові групи, за винятком поросят молодняку, і летальність досягає практично 100% уражених тварин, потім знижується і складає 75-80%
Джерелом збудника інфекції є хворі і перехворіли кролики. Встановлено, що експериментально заражені тварини гинуть на 3-ій день, а які були з ними клінічно здорові кролики на 5-6 добу.
Збудник і його властивості
Збудник ВГБК - РНК-вірус, що відноситься до сімейства каліцівіруси.
Вірулентність збудника ВГБК надзвичайно висока. Вірус здатний викликати утворення антитіл в організмі тварини, які можна виявити через 4-5 днів після вакцинації кроликів.
Вірус стійкий до обробки ефіром, хлороформом, ph 3,0 і до температури 50 градусів протягом 60 хвилин. Він зберігається без зниження вірулентності при температурі мінус 40-50 градусів більше п'яти років.
Клінічні ознаки
У кроликів інкубаційний період хвороби зазвичай триває 48-72 години, іноді до 120 годин, при експериментальному зараженні (внутрішньом'язово, підшкірно) він може становити 18-24 години. Клінічно хвороба майже не проявляється. Зазвичай зовні здорові кролики роблять кілька судомних рухів кінцівками і гинуть. Лише в окремих особин спостерігалося легке пригнічення, відсутність апетиту і за 1-2 години до загибелі виділення з носа (жовті або кров'яні). Встановлено, що за 32 години до загибелі у кроликів підвищується температура тіла до 40,8 градусів.
Зазвичай при зовнішньому огляді відрізнити кролика, хворого на ВГБК, навіть за кілька хвилини до загібелі від інших клінічно здорових кролів,неможливо. Безсимптомний перебіг хвороби переважає і у природно інфікованих кроліків. Пригнічення найчастіше спостерігали у вагітних самок, які іноді абортували.
Безсимптомний, блискавичний перебіг у природніх умов переважає, як правило, на початку епізоотії, далі тривалість хвороби зростала, відсоток загибелі тварин знижувався.
Патоморфологічні Зміни
Масова Загибель експериментально зараження кролів зазвичай відбувалася через 36-48 годин після введення вірусовмісного матеріалу. У тварин розвивалася яскрава, з вираженим геморагічним діатезом патоморфологічна картина, в основному схожа з такою у природно хворих, у багатьох органах спостерігали венозний застій. У ряді випадків кров не згорталася протягом декількох годин, а при розтині цих органів (серце, легені, печінка, нирки) виливалася у великих обсягах у порожнину тіла.
Макроскопічно найбільш значні зміни відзначали в органах дихання. Легкі були кровенаполнена, інтенсивно набряклі і нерівномірно забарвлені, у природно хворих кроликів мали сірувато-рожевий колір з одиничними або множинними крапковими крововиливами та плямистими під плеврою. З поверхні їх розрізу стікала червона або майже безбарвна рідина, з бронхів при натисканні виділявся пінистий ексудат. Закономірностей у локалізації патоморфологічних змін у будь-якій частці легені (верхівкова, серцева, діафрагмальна) не встановили: дивувалися всі частки відразу, або переважно та чи інша частина.
Стінки трахеї, носових порожнин, в меншій мірі гортані різко геморрагічни. Їх червоний колір частіше обумовлювала венозна гіперемія, а не рідкісні крововиливу. Просвіт трахеї і гортані заповнювала червонувата або безбарвна піниста рідина. Шерсть навколо носа у окремих особин забруднена кров'яними виділеннями.
Зміни в печінці були постійно, але не завжди однотипні і обумовлені ступенем її кровонаповнення, що викликало зміна кольору, об'єму і консистенції. У перші години після загибелі тварини печінка зазвичай була різко кровенаполнена, збільшена в обсязі, легко рвалася, мала червонувато-коричневий колір з жовтуватим відтінком в центральних ділянках часткою. Капілярна мережа органу мала вигляд червоних рисок і крапок неправильної форми. Іноді під капсулою органу спостерігали точкові геморагії. Через кілька годин після загибелі печінка зазвичай мала світло-коричневий колір, щільну консистенцію, загострені краю. З поверхні розрізу, що представляє собою гомогенну масу, кров не стікала, а у вигляді була помітна лише у великих судинах, орган нагадував «варену» печінку.
Жовчний міхур містив трохи жовчі, його слизова була шорсткою, трохи відшаровувалася.
Селезінка в 1,5-3 рази збільшена в обсязі, набрякла, темно-вишневого кольору з характерним ліловим відтінком.
Нирки різко кровенаполнена, червоно-коричневого кольору і збільшені у декілька разів.
Тимус був злегка почервонілим, нерідко з множинними крапковими крововиливами або плямистими в грудної частини.
Лімфатичні вузли були соковитими, сірувато-рожевого, рідше червоного кольору, в розмірах істотно не змінювалися (за винятком регіонарних місцем введення вірусу у експериментальних тварин).
Серце (особливо його права половина) було заповнено великим об'ємом чорно-червоної крові, збільшена в обсязі, стінки шлуночків розтягнуті, стоншена, мали в'ялу консистенцію. Множинні точкові і плямисті крововиливи під епі-і ендокардит часто зустрічалися у природно хворих кроликів і дуже рідко в експерименті.
Зміни в шлунково-кишковому тракті характеризували катаральне (рідше катарально-геморагічне) запалення, іноді крововиливи у дванадцятипалій і прямій кишках, відшарування слизової шлунка.
Патологоанатомічні зміни в інших органах були виражені слабше і менш постійні. У формі геморагії їх іноді знаходили в матці і надниркових залозах, у вигляді застійної гіперемії - в статевих органах, зобної залозі, головному мозку.
По тяжкості, постійності та діагностичної значимості гістологічних змін органи можна розташувати наступним чином: печінка, органи дихання, нирки, селезінка, серце, головний мозок, тимус, інші органи.
У полеглих тварин печінка поражалась в 100% випадків. Первинні зміни (дистрофія і некроз окремих клітин) з'являлися на відміну від інших органів вже через 12 годин після експериментального зараження.
Зміни в легенях характеризували набряк і дифузні, рідше вогнищеві крововиливи.
Патологія нирок складалася з порушення мікро циркуляції і процесів некродистрофічного характеру і зачіпала кірковий і мозковий шари.
У селезінці спостерігали практично повну відсутність форменних елементів крові.
Міокард перебував у стані зернистої дистрофії, серцеві судини були кровонаповнені, сполучна тканина набрякла, іноді пронизана еритроцитами. Ідентичні порушення гемодинаміки виникали в тимусі і лімфатичних вузлах.
Зміни в інших органах, крім головного мозку, де досить часто відзначали негнійний енцефаліт, не були стабільні і істотного значення в патології хвороби не мали.
Проведені дослідження дозволили зробити висновок, що важкі ураження печінки - основний момент в патогенезі ВГБК, чим і пояснюється її швидкоплинність і летальний результат. У даному органі раніше, ніж в інших накопичувався збудник, і розвивалися несумісні з життям патоморфологічні зміни. З'явилися в інших органах на заключному етапі розвитку хвороби патологічні зміни (розлад гемодинаміки, некродистрофічні процеси) - результат різкого порушення функції печінки. Розвинувшийся набряк легенів був головною причиною загибелі тварин.
Діагностика
Діагноз на ВГБК ставиться на підставі епізоотологічних, клінічних, патоморфологічних даних результатів лабораторних досліджень.
Епізоотологічна і клінічна діагностика
При епізоотологічному обстеженні звертають увагу на загальну епізоотичну обстановку в господарстві, районі, стан вакцинопрофілактики, умов утримання і годівлі кроликів. З специфічних факторів враховують наступне: раптова масова загибель кролів, в основному дорослих; несприйнятливість кроленят; швидке поширення хвороби і широке охоплення поголів'я; тварини інших видів не хворіють.
На перших етапах епізоотії хвороба зазвичай протікає блискавично, без клінічного прояву. Зовні здорова тварина несподівано падало на бік, злегка вигинає спину, здійснювало судомні рухи і гинула. При більш тривалому перебігу за кілька годин до загибелі температура тіла у кролів підвищувалася, потім нормалізувалася. Безпосередньо перед смертю відзначали пригнічення, з носа у частини тварин виділялася кровянистая або жовтувата рідина.
Патоморфологічна діагностика
Найбільш значимі патоморфологічні зміни при постановці діагнозу на ВГБК:
- Венозний застій в стінках носових порожнин і трахеї («червона трахея»);
- Нерівномірне забарвлення, набряк і крововиливу в легенях; венозна гіперемія;
- Збільшення селезінки в 2-3 рази, ліловий, з характерним фіолетовим відтінком колір органу;
- Набряк ретикулярної тканини і загальне збіднення лімфоцитами червоної пульпи;
- В'яла печінка, вона різко кровонаповнена і дещо збільшена 3-4 години після загибелі тварини, а також блідість і ущільнення ("варена печінка») в більш пізні терміни;
- Тотальний некроз гепатоцитів і епітелію жовчного міхура при збереженні цілісності епітелію жовчних проток;
- Крововиливи, червоно-коричневе забарвлення і збільшення нирок;
- Дистрофія і некроз паренхіми;
- Множинні точкові геморагії в тимусі і серце;
- Зерниста дистрофія міокарда;
- Загальний венозний застій крові, виражений особливо яскраво у великих венах і серце.
Виявлення більшості з цих змін дозволяє поставити патоморфологічний діагноз на ВГБК.
Добавлено (26.10.2011, 11:43)
---------------------------------------------
Диференціальний діагноз
ВГБК необхідно диференціювати від пастерельозу, сальмонельозу, колібактеріозу, віспи, еймеріоза, міксоматозу, отруєння, сонячного і теплового ударів.
Пастерельоз - бактеріальна інфекція, що протікає у вигляді епізоотій і невеликих спалахів. Перебіг хвороби надгострий, гострий, підгострий і хронічний. Хворіють кролики з 40-денного віку в будь-який час року. Клінічні ознаки: підвищення температури тіла до 41-42 градусів, утруднене дихання, нежить, чхання, пізніше пронос, при хронічному перебігу - риніт, кон'юнктивіт. Патоморфологічні зміни: численні точкові виливу на всіх серозних і слизових оболонках, а також смугасті геморагії між кільцями трахеї (! - Явна ознака пастерельозу - !!!). У печінці є некротичні вогнища. Відзначається пневмонія з випотом серозного та геморагічного ексудату в грудну порожнину. Зустрічається пневмонія гнійно-фіброзного характеру. Лікувальна дія - надають гіперімунна протипастерельозна сироватка і антибіотики. Є також вакцина. Проводять бактеріологічне дослідження.
Сальмонельоз - бактеріальна інфекція, що протікає у вигляді спорадичних випадків і спалахів. Перебіг хвороби - гострий і підгострий. Найбільш сприйнятливі кролики від 1 до 3 місяців та вагітні самки, які хворіють, як правило, в літньо-осінній період. Клінічні ознаки: відмова від корму, в'ялість, сонливість, запалі очі, потім пронос. Патоморфологічні зміни: катаральне запалення шлунково-кишкового тракту з крововиливами в товстому відділі кишечнику, серозно-фібринозне запалення жовчного міхура, сильне збільшення селезінки з наявністю в ній некротичних вузликів. Лікувальну дію надає фуразолідон. Проводять бактеріологічні дослідження.
Колібактеріоз - бактеріальна інфекція, що протікає у вигляді спорадичних випадків і спалахів. Хворіють кроленята з перших днів життя в будь-який час року. Клінічні ознаки: пригнічення, поганий апетит, схуднення, пронос, слизові гипереміровані. Патоморфологічні зміни: серозний і серозно-катаральний гастроентерит з різкою гіперемією, фібриноїдним набуханням стінок судин, дистрофією, місцями некрозів і десквамацією слизової оболонки.
ВІСПА - інфекція, яка викликається ДНК-вірусом, що виявляється у вигляді епізоотій. Перебіг хвороби надгострий, гострий і хронічний. Хворіють кролі різного віку в будь-який час року. Клінічні ознаки: підвищення температури тіла, спрага, кератит, кон'юнктивіт, слинотеча, риніт, набряки в ділянці вух, повік, живота, спини, лап, потім вузликовий висип і некроз шкіри. Патоморфологічні зміни: віспини і дифузні вогнища некрозу в шкірі та слизовій оболонці, лімфатичних вузлах, кістковому мозку, сім'яниках та яєчниках. Лабораторні дослідження: мікроскопія, біопроба на кроликах і білих мишах.
Міксоматоз - інфекція, яка викликається ДНК-вірусом, що виявляється у вигляді епізоотій. Перебіг хвороби гострий. Форми класична (набрякла) і нодулярна (вузликова). Хворіють кролі різного віку і зайці. Клінічні ознаки: підвищення температури тіла до 41,5 градусів, пригнічення, серозно-гнійний кон'юнктивіт, набряк повік, голови, ануса, статевих органів, вузлики на шкірі і горбики, синюшність слизових оболонок. Патоморфологічні зміни: у підшкірній клітковині голови, шиї, кінцівок драглисті інфільтрати, пневмонія і запалення слизової оболонки дихальних шляхів. Проводять вірусологічні та серологічні дослідження.
ЕЙМЕРІОЗ (кокцидіоз) - хвороба, що викликається найпростішими, протікає спорадично і у вигляді спалахів. Перебіг хвороби гострий і підгострий, кишкова і печінкова форми. Хворіють кролі до 4-х місячного віку в будь-який час року. Клінічні ознаки: пригнічення, поганий апетит, схуднення, живіт відвисає, хутро скуйовджене, тьмяне, желтушность слизових оболонок. Патоморфологічні зміни: поражаються печінка і кишечник. Гіперемія або катаральне запалення слизових оболонок тонких кишок, через серозну оболонку яких видно дрібні білуваті вузлики, що містять ооцисти. Печінка збільшена з жовтувато-білими вузликами від просяного зерна до горошини. Скупчення газів в сліпій і ободової кишках. Червоподібний відросток збільшений. Гістологічно в печінці відмирають холангіти і періхолангіти, жовчні протоки закупорені розрослися епітеліальними клітинами і мертвими еймеріями в різній стадії розвитку. Лабораторні дослідження: виявлення під мікроскопом ооцист з сирнистих вузликів печінки.
ОТРУЄННЯ - виникають при впливі на організм отруйних речовин. Найбільш часто спостерігаються кормові отруєння отруйними рослинами. Клінічні прояви залежать від ступеня ураження внутрішніх органів, серцево-судинної і нервової системи. Відзначають занепокоєння, полохливість, проноси, блювання, слинотеча, анемію або синюшність слизових оболонок, судоми,паралічі, задишку. Гостре отруєння нерідко призводить до загибелі тварини. При розтині загиблих тварин виявляють запальні процеси на слизовій оболонці шлунка і кишечника, множинні крововиливи в різних органах і тканинах, збільшення селезінки, печінки, набряк легенів і ін. При підозрі на отруєння якнайшвидше проводять лікувальні заходи. Корми відправляють в лабораторію для хімічного дослідження.
СОНЯЧНИЙ УДАР настає внаслідок тривалого впливу прямих сонячних променів. Тепловий удар виникає при утриманні тварин влітку в задушливих, погано вентильованих приміщеннях, особливо при високій вологості повітря. Кролики відмовляються від корму, у них відзначається млявість, прискорене дихання, ціаноз видимих слизових оболонок. При сильному ураженні кролики падають, б'ються в судомах і швидко гинуть. Хворих кроликів якомога швидше поміщають в затемнене, прохолодне місце, періодично поливають холодною водою, на голову накладають холодний компрес.
Для диференціації хвороб велике значення мають вірусологічні, бактеріологічні та паразитологічні дослідження.
Добавлено (26.10.2011, 11:43)
---------------------------------------------
Специфічна профілактика
Для специфічної профілактики ВГБК в 1987 році під ВНІІВВ і М розроблена інактивована тканинна гідроокисьалюмінієва формолвакцина, що представляє собою суспензію печінки, отриману від кроликів, інфікованих вірусом ВГБК, світло-жовтого кольору з осадом сірого кольору, інактивовану 0,1-0,14%-ним розчином формаліну, змішаної з ад'ювантом. Вакцина після одноразової внутрішньом'язової ін'єкції в дозі 0,5 мл формує напружений імунітет у щеплених кролів з 1,5-місячного віку на 3-ю добу тривалістю не менше 12 місяців. Термін придатності такої вакцини 24 місяці при зберіганні при температурі не вище 8 градусів.
Надалі під ВНІІВВ і М розроблено 3 варіанти тканинної ліофілізованої вакцини проти ВГБК: формолвакцина, теотропінвакцина, термовакцина. Такі вакцини являють собою суспензію печінки кроликів, інфікованих вірусом ВГБК, на фізіологічному розчині, інактивована формаліном, теотропіном і теплом.
Крім того, вивчали пасивний імунітет кроленят, отриманих від кролиць, імунізованих рідкою і ліофілізованою вакцинами. В експерименті встановлено, що пасивний імунітет у кроленят 30-ти денного віку забезпечував 100%-у захист, в 50-60-ти денному віці - 75-80% тварин після зараження вірулентним вірусом ВГБК.
Під ВНІІВВ і М була розроблена специфічна сироватка проти ВГБК, що володіє захисною дією в дозі 0,5 мл через 2 години після одноразового підшкірного або внутрішньом'язового введення і тривалістю протягом 30 діб, а також лікувальну дію після одноразового введення в період розвитку первинних клінічних ознак.
Сироватка від ВГБК являє собою прозору, злегка опалесцентну рідина світло-жовтого кольору з червонуватим відтінком. На дні флакона (ампули) при тривалому зберіганні випадає осад, який при струшуванні легко розбивається, утворюючи рівномірну суспензію. Перед застосуванням флакони (ампули) з сироваткою необхідно підігріти на водяній бані до 36-37 градусів і ретельно струсити. Сироватка зберігає свої лікувально-профілактичні властивості протягом 2-х років з дня виготовлення в процесі зберігання її в сухому, темному приміщенні при температурі 2-10 градусів, протягом 5-ти років - при мінус 8-10.
Ефективність лікувальної дії сироватки у виробничих умовах у період епізоотії ВГБК склала від 90 до 97%.
У радгоспі «Ташірово» Московської області з поголів'ям 10000 кроликів 25.02.1993 року був зареєстрований падіж тварин, починаючи з 2,5-місячного віку. У перші 6 діб відзначали загибель 25-50 голів (природний відхід 1-2 голови щодня). При дослідженні патологічного матеріалу від полеглих кроликів в районній ветлабораторії встановили пастерельоз. Лікування ефекту не дало. Загибель кроликів тривала, і на 8-9 добу склала 78-138 голів на добу, в тому числі 43-48 кроликів основного стада. При дослідженні патологічного матеріалу під ВНІІВВ і М протягом 2,5 годин був поставлений діагноз ВГБК. Встановлено, що раніше в господарстві вакцинацію проти ВГБК не проводили, хоча по сусідству з радгоспом «Ташірово» у кролівників-аматорів спостерігали падіж кролів з патологоанатомічними змінами, характерними для ВГБК. На 10-у добу була застосована сироватка в дозі 0,5 мл одноразово підшкірно. Її вводили всім кроликам незалежно від віку, не розділяючи поголів'я на хворих і підозрілих. Всього було опрацьовано 9000 кроликів. Після введення сироватки падіж різко знизився і через 6 діб становив 9-18 голів у добу. Через 6 діб після введення сироватки була проведена вакцинація поголів'я, що залишилося ліофілізованою інактивованою вакциною. У наступні дні загибель кролів з клінічними і патологоанатомічними ознаками, характерними для ВГБК, повністю припинилася. Була показана висока ефективність методу обриву епізоотії ВГБК та її ліквідації. Вдалося зберегти 97% кроликів.
Проведений ВНІІВВ і М аналіз показав, що часто зустрічається змішане протікання ВГБК і міксоматозу, ВГБК і пастерельозу. У зв'язку з цим розроблено асоційовані вакцини від ВГБК і міксоматозу і від ВГБК і пастерельозу.
У розпал епізоотії ВГБК рекомендується застосовувати специфічну сироватку всім без винятку кроликам з лікувальною та профілактичною метою (збереженість поголів'я не менше 90%), а потім провести вакцинацію поголів'я, що залишилося. При відсутності сироватки можна з успіхом застосовувати при тих же умовах вакцину проти ВГБК (збереженість 50-60%), так як імунітет настає вже на 3-ій день після щеплення.
Синдром коричневої печінки у європейських зайців
Аналіз отриманих даних показує, що питання про походження ВГБК можна інтерпретувати двояко. Так, хвороба вперше зареєстрована в Китаї, і, за твердженням китайських фахівців, занесена ангорськими кроликами, імпортованими з Німеччини. Не виключено, що хвороба спочатку існувала в Китаї, а європейські кролики виявилися більш чутливими, ніж місцеві породи, і з'явилися як би індикатором, що сприяє її прояву. Проте можливо європейське походження вірусу підтверджується непрямими даними про захворюваність найближчого по загону родичів кроликів - європейського зайця. Епізоотії хвороби у зайців, подібні за клінічними та патологоморфологічний змін з такими у хворих ВГБК кроликів, були зареєстровані в Європі на кілька років раніше захворювань кроликів.
Перші повідомлення про масову загибель зайців з'явилися в Швеції в 1983-1984 роках. Однак Моріссо переконаний (1990), що подібне захворювання зайців було в країні і раніше, в 1980 році. У наступні роки хвороба охопила зайців в країнах Центральної Європи - Німеччини, Франції, Швейцарії, Угорщини, Бельгії, Португалії, а з 1988 реєструється в Мексиці та Аргентині, а з 1989 року - у Великобританії. Хвороба у зайців названа «синдром коричневої печінки», інша назва «некротичний гепатит».
Встановлено, що до вірусу чутливі дорослі зайці, молодняк (старше 35, а за іншими даними - старше 90 днів). Сезонність хвороби не відзначалося, хоча в багатьох країнах Європи найбільше число загиблих зайців припадає на осінньо-зимовий період і на час спалахів ВГБК у кролів. Збігалися і території.
Французькі дослідники при введенні вирусовмісної суспензії з печінки двох загиблих зайців відтворили на кроликах хворобу, за клінічними та патологоморфологічний властивостям, ідентичну ВГБК.
Після проведених досліджень популяцій зайців деяких регіонів був зроблений висновок про те, що в популяціях зайців циркулює слабо вірулентний вірус, антигенно-споріднений вірусу ВГБК.
|
| |
|
|
| Yuliya | Дата: Середа, 26.10.2011, 15:43 | Сообщение # 4 |
|
Группа: Видалені
| я это всё перечитывала много раз меня интересует вакцинирование на сколько процентов дает гарантию. Вот например детские вакцины дают 85% что ребенок не заболеет, и если болезнь уже есть как в моем случае за 2 дня 12 трупов не считая тех что по одиноки случаи ежедневно ,есть ли шанс выжить тем кто вакцинирован . Если сдохнут все врядли заведу снова. Quote При відсутності сироватки можна з успіхом застосовувати при тих же умовах вакцину проти ВГБК (збереженість 50-60%), так як імунітет настає вже на 3-ій день після щеплення
Сообщение отредактировал Yuliya - Середа, 26.10.2011, 15:45 |
| |
|
|
| tolianchik77 | Дата: Середа, 26.10.2011, 23:18 | Сообщение # 5 |
Группа: Друзья
Сообщений: 6715
Репутация: 524
Статус: Offline
| Юля,читал Ваш вопрос в теме "Непон.Забол." о ВГБК.
У меня в прошлом году от геморогички пропало половина выводка двух кроличек (всего было 21, осталось 10).
Опоздал с вакцинацией,это при том,что вакцина уже была куплена.Вобщем начал колоть молодняк со слезами на глазах ("будь что будет,если кто не успел заразится-выживут).
После вакцинации еще в течении 2дней пропало штук 4 кролика,остальные 10,как и их мамки остались жить,и некоторые из них хорошие мамочки по сей день.
Как видите,по моему горькому опыту-лучше поздно,чем никогда.
|
| |
|
|
| Mabif | Дата: Четвер, 27.10.2011, 02:26 | Сообщение # 6 |
Группа: Проверенные
Сообщений: 404
Репутация: 36
Статус: Offline
| а яка хороша вакцина від цієї біди?
Андрій
|
| |
|
|
| jiji | Дата: Четвер, 27.10.2011, 10:18 | Сообщение # 7 |
Группа: Друзья
Сообщений: 2567
Репутация: 246
Статус: Offline
| http://www.ukrzoovet.com.ua/k1_558.php
ВГК -Воронеж я брала прямо с аптеки, помогает...
|
| |
|
|
| Yuliya | Дата: Четвер, 27.10.2011, 11:30 | Сообщение # 8 |
|
Группа: Видалені
| что-то я не поняла ,а 30 доз приобрести там можно
|
| |
|
|
| ВолодимирКС | Дата: Четвер, 27.10.2011, 13:30 | Сообщение # 9 |
Группа: Друзья
Сообщений: 1485
Репутация: 80
Статус: Offline
| Quote (Yuliya) А у меня на третий день после чешской комплексной начали и они дохнуть тоже вот сегодня НЗК самочка 3 мес издохла
Вся справа в тому, що вакцинувати потрібно тільки здорових кролів. Перед вакцинацією, провести де гільметизацію і пропоїти кокцидіастатиком. Вакцина це пригнічений вірус (комплексна - це декілька штамів вірусів) в хворому організмі вони замість того, щоб знешкодитись і виробити антитіла отримують імпульс до розвитку, через те такі плачевні результати.
Сріблястий
|
| |
|
|
| BleckieGene | Дата: Четвер, 27.10.2011, 13:37 | Сообщение # 10 |
|
Группа: Друзья
Сообщений: 1552
Репутация: 220
Статус: Offline
| Yuliya, як ця вакцина називалась?покровська вакцина проти вгбк є інактивованою(живого збудника у ній немає).
|
| |
|
|
| kroliferma | Дата: Четвер, 27.10.2011, 13:43 | Сообщение # 11 |
Группа: Проверенные
Сообщений: 164
Репутация: 27
Статус: Offline
| Юля я уже где-то на форуме писал, что очень многое зависит от правильного хранения вакцин в аптеках. В Василькове в ветаптеках я нечего не беру.В Киеве
на Воздухофлотской возле аэропорта Жуляны есть нормальная проверенная временем аптека Евровет (в которой кстати затариваются почти все ветаптеки Киева и области). Но там минимальная партия 100 доз.
|
| |
|
|
| Yuliya | Дата: Четвер, 27.10.2011, 15:27 | Сообщение # 12 |
|
Группа: Видалені
| "Песторин мормикс" в аптеке в холодильнике и при покупке в коробочку лед ложила . Аптека в центре не на рынке Добавлено (27.10.2011, 14:27)
---------------------------------------------
Quote (kroliferma) Но там минимальная партия 100 доз. |
| |
|
|
| ВолодимирКС | Дата: Четвер, 27.10.2011, 15:40 | Сообщение # 13 |
|
Группа: Друзья
Сообщений: 1485
Репутация: 80
Статус: Offline
| Інструкція і протипоказання.
http://krol.at.ua/publ....1-1-0-3
Сріблястий
|
| |
|
|
| Yuliya | Дата: Неділя, 30.10.2011, 12:21 | Сообщение # 14 |
|
Группа: Видалені
| инструкцию перечитываю перед каждым приемом любого препарата, колола на вид здоровых крольчат, один был плох увидели после укола, сдох на следующий день Добавлено (30.10.2011, 10:21)
---------------------------------------------
---------------------------------------------
болезнь прогрессирует во вторник будет 2 недели осталось помереть 5 крольчатам, маточное поголовье "слава богу" ВСЁ пока на месте
Сообщение отредактировал Yuliya - Неділя, 30.10.2011, 12:21 |
| |
|
|
| Yuliya | Дата: Субота, 05.11.2011, 22:59 | Сообщение # 15 |
|
Группа: Видалені
| 
вот один из 5 что пока живы выпустили гулять может пронесётДобавлено (05.11.2011, 20:59)
---------------------------------------------
И так подводим итог -кролики вакцинированы в срок 100% живы, осталось 2 не вакцинированы(крольчонка) вообще и три во время вспышки эпидемии привиты ,так и колола "песторином мормикс".Эпидемия у меня закончилась трупы сожгли, клетки хлоркой с известью побелили ,ничего у меня уже есть выводки серебристых и калифорнийцев и еще мамки на подходе (хорошо что плодятся как "кролики")
|
| |
|
|
|
|
